Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка знайомить з професійними історіями наших випускників.

Історії наших випускників – живе свідчення актуальності і затребуваності у суспільстві фахівців спеціальності 232 Соціальне забезпечення.

Сьогодні розповідь про випускницю факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології 2016 року (спеціальність “Соціальна допомога” кваліфікація – соціальний інспектор), головного  спеціаліста відділу профілактичної роботи та контролю за установами Оболонської районної державної адміністрації в місті Києві ШЕНКНЕХТ (ШТОГРИН) АНАСТАСІЮ.

Шенкнехт Анастасія: “Щоб дійти до мети, потрібно не боятись, що будуть падіння і злети на твоєму кар’єрному шляху”.

Що спонукало Вас обрати спеціальність «Соціальна допомога» і стати студенткою факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка?

Ще з підліткового віку мені не були байдужі діти, чиї батьки ухилялись від батьківських обов’язків і вони залишались без батьківського піклування. Вступаючи до університету, я обрала цю спеціальність, оскільки мені було цікаво опанувати сферу діяльності соціального інспектора.

Розкажіть, будь ласка, про свої студентські роки. Чим запам’яталися? Кого із викладачів згадуєте?

У мене були найкращі й неповторні студентські роки, прекрасна група. Наша група була дуже згуртованою, активною та веселою. Ми проводили активно час: їздили на екскурсії, святкували дні студента, дні народження – у гуртожитку та на природі. Брали участь у різноманітних конкурсах. Студентське життя подарувало незабутні спогади, враження і допомогло здобути практичні фахові знання та уміння. З повагою та теплом згадую весь викладацький склад кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи. Особлива подяка – Мельник Людмилі Пилипівні, Опалюку Олегу Миколайовичу, Сербалюку Юрію Володимировичу, Данилюк Олені Іванівні за їхні нестандартні та цінні підходи до навчання. Я дуже вдячна своїм студентським рокам, що доля мені дала можливість перейняти досвід від таких чудових людей.

Які компетентності Ви здобули під час навчання в університеті? Зважаючи на Ваш практичний досвід, як Ви вважаєте, які предмети потребують більш детального вивчення?

На мою думку, велике значення для майбутньої професійної діяльності випускника відіграє виробнича практика. Під час навчання я проходила практику у Кам’янець-Подільському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрі «Довголіття», Службі у справах дітей виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради. І саме тоді я зрозуміла, що працювати я хочу в Службі у справах дітей.

На сьогодні, як спеціаліст Служби, можу сказати, що більше потрібно в університеті вивчати законів, постанов, якими керується діяльність установ та організацій системи соціального захисту, менше – теорії, а включити більше практики. Показати студентам, що дійсно їх чекає при виході з дипломом у руках.

Ви працюєте в закладі системи соціального захисту, що Вам подабається у роботі?

Так, я працюю у службі у справах дітей та сім’ї Оболонської районної державної адміністрації міста Києва, у відділі профілактичної роботи та контролю за установами. Служба складається з чотирьох відділів: відділ сімейної політики, відділ опіки та піклування, юридичний відділ, та відділ профілактичної роботи та контролю за установами.

Усі відділи працюють взаємопов’язано між собою. Робота мого відділу, в деякій мірі, є особливою, підходить для людей із сильним характером та стальними нервами). Зокрема, я проводжу обстеження житлово-побутових умов сімей щодо виявлення складних життєвих обставин, ставлю на облік сім’ю та працюю над спостереженням позитивної динаміки, вилучаю дітей із сім’ї, де є загроза їх життю і здоров’ю. Також проводжу профілактичні рейди «Діти-вулиці», перевірки підліткових клубів, шкіл та шкіл-інтернатів. Лише ефективна робота та спільні зусилля усіх відділів допомагають досягнути поставленої мети.

Що Вам допомагає в роботі? У чому черпаєте сили, натхнення? Якому відпочинку віддаєте перевагу?

У моїй роботі допомагає любов до дітей та підтримка колективу і, безумовно, сім’ї. Іноді складаються такі обставин, що їду додому десь о 20.00 вечора і на душі такий спокій, через те, що сьогодні день прожитий не дарма: я врятувала дитину від голоду, холоду, дитина в безпеці.

Вважаю, якщо людина не любить свою справу, то вона не може виконувати добросовісно свої обов’язки.

Дайте поради студентам університету та абітурієнтам: як правильно планувати свій час, ставити мету, визначати пріоритети?

Порада абітурієнтам – обирати професію душею! А студентам можу порадити не проживати сумно студентські роки, бо вони найкрутіші у житті. І, перша сесія, яка буде здаватись найстрашнішим пеклом у житті, під час якого будуть трястись колінка, це все лише тимчасово). Щоб студенти уміло поєднували навчання з відпочинком. І, обов’язково поставили собі за мету навчатись в університеті так, щоб стати фахівцем, від якого б сам хотів отримати послуги.

Які Ваші побажання alma-mater?

Духовного розвитку, світлих ідей та талановитих студентів!