Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка продовжує рубрику «ВІД МРІЇ ДО ДІЇ».

Знайомтесь з професійними історіями наших випускників.

Сьогодні гість рубрики Коломієць Катерина Володимирівна – випускниця Інституту соціальної реабілітації та розвитку дитини (факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології) 2007 року (спеціальність «Соціальна педагогіка. Практична психологія», кваліфікація – соціальний педагог, практичний психолог в закладах освіти). Практичний психолог Красилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, за сумісництвом – керівник гуртка науково-дослідницького напрямку (Основи наукових досліджень з педагогіки (психології, соціології)).

Коломієць Катерина : «Якщо ти дійсно чогось бажаєш, увесь Всесвіт сприятиме тому, щоб це здійснилось».

«Посміхнись Всесвіту – і він у відповідь посміхнеться тобі».

Що спонукало Вас обрати спеціальність «Соціальна педагогіка. Практична психологія» і стати студенткою факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка?

Ще зі школи я мріяла бути психологом, хотіла допомагати дітям, педагогам, батькам. У школі відвідувала тренінги, які проводила наш шкільний психолог П’ятаченко С.Ф., цікавилась психологією і усім, що з нею пов’язано. Улюбленим заняттям було написання тестів, прагнула пізнати себе. Мала дуже багато друзів, і усім намагалась допомогти у вирішенні їхніх проблем. Мабуть у виборі професії керувалась принципом «допомагати усім і врятувати світ».))))

Чому саме ця спеціальність? Скажу відверто: «Я хотіла бути психологом, подавала документи на психолога праці і управління і на соціального педагога (практичного психолога). На момент вступу не знала і не розуміла різниці між цими спеціальньостями))). Але я задоволена, що все ж таки, свого часу зробила вірний вибір.

Розкажіть, будь ласка, про свої студентські роки. Чим запам’яталися роки навчання? Кого із викладачів згадуєте?

Студентські роки – найкращі і незабутні. У нас найкраща група була, і нею залишилась, так як і сьогодні ми усі спілкуємось, зустрічаємось, радимось і допомагаємо один одному. Навіть на курсах підвищення кваліфікації зустрічаємось, тобто, зв’язок не втрачаємо. Під час навчання часто зустрічались, ходили «на шашлики», феєречно святкували ЕКВАТОР, готувались до пар, вчили екзамени і заліки. Ми встигали все: і вчитись і відпочивати.

Викладачів звичайно згадую, це ті люди, які надихали, які вірили в тебе, які не лише навчали, а найголовніше – ділились досвідом. Сербалюк Ю.В. – найбільше боялись і поважали, його пари ніколи не були нудними, Бігун Н.І. – відкривала очі на психологію, і я розуміла як багато нам потрібно знати, уся викладацька династія Михальських – ви геніальні, ваші лекції і практичні пам’ятаю досі. Співак В.І. – декан факультету і просто дуже харизматичний і чарівний чоловік. Мельник Л.П., саме завдяки їй, я навчилась писати статті, курсові і звичайно – дипломну. З нею наші пари проходили дуже швидко, цікаво і пізнавально. Славіна Н.С. – з нею завжди було цікаво, але писали дуже багато. Ну і, звичайно, найкращий куратор – Опалюк О.М., молодий, щирий, відвертий. Просто чудовий. Завдяки йому, я знаю як робити писанки)))))))))) Пам’ятаю усіх, і усім дякую за науку, за досвід, за терпіння і прийняття. Завдяки вам, я повірила в себе, і в те, що можу допомагати іншим.

Які навики Ви здобули під час навчання в університеті?

В універститеті я навчилась вчитися, зрозуміла що таке самоосвіта. Навчилась бути собою, говорити на публіку, бути щирою, толерантною, емпатійною. Я розвинула свої лідерські і організаторські навички, а також свою комунікабельність. Усі конкурси які проводились в університеті – дали найважливіше – досвід! Пам’ятаю усі конференції, у яких приймала участь, як сиділа в архіві і перекладала незрозумілу мені старослов’;янську мову (Юрій Володимирович, це було неймовірно, дякую за таку можливість). Практика, яку проходила під час навчання в університеті (соцслужби, ЗОШ, ДНЗ, реабілітаційні центри, санаторій, табори) допомогла зрозуміти, що я там, де маю бути, що це моє і я правильно обрала свій шлях, і немає нічого неможливого. І що реально здати усю сесію за 5 днів, так як у тебе білети в Затоку на практику. Це неоцінений досвід!

Що Вам подабається у роботі?

У моїй роботі мені подобається ВСЕ. Особливо, коли бачу, що я потрібна і мене цінують. Коли бачу результат, і з’являється відчуття, що все не- даремно… Коли бачу щасливі усмішки і сльози щастя, це надихає.

У чому черпаєте сили, натхнення?

Сили і натхнення черпаю у родині, у відпочинку, подорожах, у цікавих книгах…

Дайте поради молоді: як правильно обрати свою професію?

Слідуйте за своїм серцем, навіть, якщо увесь світ буде проти і ви не будете бачити перспективи. Якщо це твоє – все буде і все вдасться!

Які Ваші побажання кафедрі соціальної педагогіки та соціальної роботи?

Кафедрі соціальної педагогіки бажаю процвітання, веселих і розумних студентів. Нових вершин і перепон, щоб все задумане вдавалось. Ви найкращі!

Ну і можливо, надіюсь на співпрацю у майбутньому, чекаю пропозицій))))))))))