Рубрика «ВІД МРІЇ ДО ДІЇ»: Ваків Христина
Кафедра соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка продовжує рубрику «ВІД МРІЇ ДО ДІЇ».
Знайомтесь з професійними історіями наших випускників.
Сьогодні гість рубрики – випускниця факультету корекційної та соціальної педагогіки та психології 2019 року (спеціальність «Соціальна педагогіка»). Магістр Психології. Соціальний педагог в Розточківській гімназії Витвицької ТГ, соціальний педагог та практичний психолог в Рахинянській гімназії, практичний психолог в Рахинянському ЗДО Долинської ТГ.
Ваків Христина: «Мети досягає той, хто її прагне», «Якщо знати «навіщо», то завжди знайдеться «як»».
Що спонукало Вас обрати спеціальність «Соціальна педагогіка» і стати студенткою факультету спеціальної освіти, психології та соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка?
Ще зі шкільних років дуже мріяла бути психологом. Мене завжди приваблювали професії в яких допомагають людям, а особливо дітям. Мене завжди обурювала несправедливість в моєму оточенні, саме тому для мене стало важливо відстоювати та захищати права дітей. Тому після школи подавала документи у різні ВНЗ саме на психолога та соціального педагога. Та саме в КПНУ вступила на державну форму навчання.
Мене привабила ця спеціальність тим, що я мріяла допомагати людям, а соціальний працівник допомагає тим, хто потребує допомоги: психологічної, соціальної, матеріальної, консультативної. Все це навчають викладачі кафедри соціальної роботи. Навчатися дуже цікаво, бо викладачі кафедри прагнуть поряд з теоретичним матеріалом проводити практичні: тренінги, рольові ігри, інтерактивні заняття.
Розкажіть, будь ласка, про свої студентські роки. Чим запам’яталися? Кого із викладачів згадуєте?
З великою ностальгією згадую своє навчання в університеті. Незабутні, веселі дні! Не даремно кажуть, що студентські роки – найкращі.
У нас була дуже хороша група, ми були всі абсолютно різні у своїх поглядах на життя, життєвих цінностях, та все одно у нас було щось, що нас об’єднувало, ми цінували кожного поважали думки і погляди інших. І тепер розумію, як це було важливо, для мого майбутнього. Дякую кожному з моїх одногрупників, за студентські роки разом!
В студентські роки весело проводили час, займалася художньою самодіяльністю, здійснювала екскурсії в природо заповітні території, відвідувала цікаві історичні місця та фестивалі, при цьому здобула хорошу освіту.
На все життя запам’ятається робота над створенням соціального ролика, соціальної гри та квест містом і вулична акція під керівництвом Гевчук Наталії Сергіївни. Творчі пари та майстер-класи Опалюка Олега Миколайовича. Знайомство з різноманітними настільними соціальними іграми та колодами МАК – Дідик Наталії Михайлівні. Неодноразово використовую ці інструменти у своїй роботі з дітьми. Не можу не згадати Мельник Людмилу Пилипівну, Мельник Жанну Василівну, Сербалюка Юрія Володимировича та їхні нестандартні та цінні підходи до навчання, доступне, чітке та зрозуміле пояснення матеріалу. Наш куратор, Жанна Василівна, завжди була надійною опорою та порадницею.
Неабияк завдячую викладачам нашої кафедри, дуже дякую за віру в кожного з нас. «Серце віддаю дітям» це про Вас.
Які компетентності Ви здобули під час навчання в університеті? Зважаючи на Ваш практичний досвід, як Ви вважаєте, які предмети потребують більш детального вивчення?
Ще бувши ученицею школи не дуже розуміла різницю компетентностей які дає коледж і університет. Та навчаючись зрозуміла, що коледж – дає знання для роботи. А навчаючись в університеті я здобула такі компетентності: навички і досвід готовності до роботи у даній спеціальності, здатність ефективно використовувати знання і вміння отримані під час навчання чи підвищення кваліфікації, сформувалися особисті якості які важливі для моєї спеціальності (емпатія, взаєморозуміння, тактовність, вирішення конфліктних ситуацій), соціальна і громадська компетентність, творчо-діяльнісна, організаторська.
Прагнення до подальшого самовдосконалення впродовж життя, вважаю її однією з найважливіших, оскільки життя щодня підкидає нам нові запити, до яких ми як фахівці маємо бути готові. Це зробило мене тою, ким я є зараз – прагну допомагати людям, підтримувати без осуду та з розумінням, відстоювати права свої та інших, весь час прагну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Кожна спеціальність має свій курс вивчення дисциплін, необхідно закріплювати теоретичні знання практичними навичками та мати бажання не зупинятися на досягнутому.
Ви працюєте в двох гімназіях та закладі дошкільної освіти, що Вам подабається у такій роботі?
Я просто люблю свою професію. Мені приносить задоволення бути учасницею процесу забезпечення соціально-правового захисту та розвитку дітей, допомагати здобувати їм новий досвід, бути поруч коли вони долають свої страхи чи змінюють поведінку, сприяти налагоджуванню їх відносин з батьками, однолітками та й загалом з оточуючим світом. Особливо я люблю моменти, коли діти та батьки починають розуміти «мову» один одного, підліткові бунти стають не такими болючими для батьків, а замкнуті малюки починають яскраво проявляти емоції та знаходять друзів.
Моя робота дуже різностороння: виконую роль захисниці інтересів та законних прав дітей в школі, сім’ї, соціумі, проводжу різноманітні соціально-психологічні заняття, профілактичні ігри, вправи, квести, соціальні акції, морально-етичні бесіди, спрямовані на усунення негативних особистісних проявів у дітей та формування позитивних форм поведінки, вироблення навичок спільної діяльності, підвищення рівня самооцінки, покращення соціальної адаптації, соціалізації. У своїй роботі використовую різноманітні інтерактивні форми та методи активної взаємодії з батьками вихованців нашого закладу та з педагогічним колективом, які ефективно допомагають досягнути поставленої мети спільними зусиллями. Вдячністю і мотивацією до роботи стають щасливі очі дітей, вдячні погляди батьків та колег.
Що Вам допомагає в роботі? У чому черпаєте сили, натхнення? Якому відпочинку віддаєте перевагу?
Сили та натхнення для роботи черпаю від саморозвитку, самоосвіти. Навчаючись новому отримую натхнення діяти, творити, придумувати та реалізовувати нові цікаві способи взаємодії та профілактики. Також надихає бачити, що те що роблю важливо для інших.
Дуже люблю відпочивати на природі, прогулянки до лісу, в гори, до річки. Затишні сімейні посиденьки з чашечкою кави і спокійним затишними розмовами.
Дайте поради студентам університету та абітурієнтам: як правильно планувати свій час, ставити мету, визначати пріоритети?
Краще мати планер і прописувати свої плани, так дії краще візуалізуються і запам’ятовуються, і не забудете про них. Не забувайте вписати час для відпочинку, виконання ресурсних справ, та не плануйте надто багато, щоб не зазнати розчарування від не виконаних справ. Також плануючи не забувайте, що є плани які потребують негайного вирішення і другорядні. Якщо мати чітку мету, знати чого ти хочеш досягти, то і планувати легше, тож задайте собі запитання «Ким і де я бачу себе за 5 років?», і обов’язково пропишіть це детально на папері, потім напишіть, які кроки вам потрібно зробити для цього.
Які Ваші побажання alma-mater?
Студентам хотіла б побажати використовувати студентські роки по максимуму не боятись і сміливо йти вперед до нових вершин, а викладачам хороших студентів які б помогли нашому факультету і університету ставати кращим і кращим з кожним роком.
